Сказ - особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи та закінчується летально.

Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. Особливістю сказу природного типу є формування зон стійкого неблагополуччя. Такі зони розміщені , як правило в місцевостях з підвищеною щільністю населення лисиць.

Зараження вірусом відбувається через покуси та ослизнення людей і тварин від хворих на сказ тварин. Тривалість інкубаційного періоду залежить від місця покусу. Звертаємо увагу читача на період розвитку захворювання ,а саме як місце покусу, ослизнення. При покусі людини в обличчя , голову та шию хвороба розвивається через два тижні. Чим нижче місце покусу на тілі людини , тим довше триває період розвитку хвороби. Але це не означає, що можна відтермінувати звернення за медичною допомогою в травмпункті. Найбільш короткий інкубаційний період для тварин - 7-8 днів, для людей - від двох тижнів до двох років. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки - втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, з’являються вдень в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин і людей. У слині тварин вірус сказу з’являється на десятий день до появи у неї перших ознак хвороби.

Коли людину вкусила чи подряпала , на перший погляд, здорова тварина, необхідно звернутися до лікаря. Перші ознаки хвороби у людини з’являються раптово. Вже за один-два дні від початку захворювання, на місці загоєної від укусу рани , рубці набухають і робляться темно-червоними , виникає тягуча біль. Починається загальне нездужання , слабкість, з’являється почуття туги, пригніченість. Разом з цим хворий втрачає апетит, погано спить, стає неспокійним, дратівливим. У хворого з’являється спрага, просить пити, але проковтнути воду не може через судоми м’язів гортання. Розвивається тяжка ознака так званої «водобоязні». Захворювання триває 2-4 дні та закінчується смертю.

Якщо людину покусала підозріла на сказ тварина , необхідно, перш за все, застосувати заходи для негайного знешкодження вірусу в рані, а саме: місця укусу промити розчином мила, і обробити йодом, накласти стерильну пов’язку. Після обробки рани необхідно негайно звернутися до лікаря. Адже єдиним заходом попередження сказу у людини , яку покусала хвора тварина є щеплення. Сучасний курс щеплень складається з 6 –ти ін’єкцій і називається антирабічне лікування. Під час лікування необхідно берегтися від переохолоджень, не можна вживати алкоголь. Тільки лікарі – травматологи або хірурги оцінюють стан потерпілого і призначають антирабічне лікування, зважаючи на висновки фахівців ветеринарної служби щодо тварин. Щеплення призначаються потерпілим від хворих або підозрілих на сказ тварин,від диких тварин і від тих, які втекли, загинули або були вбиті після нападів. Початок лікування можна відкласти на час 10 –ти денного ветеринарного спостереження за живою домашньою твариною, і скасувати його, якщо тварина здорова.

Щоб захистити себе від захворювання необхідно дотримуватись наступних правил:

- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;

- у випадку отримання покусу або ослинення домашніми та дикими або невідомими тваринами звертатися в травматологічні пункти за спеціалізованою медичною допомогою;

- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;

- вжити заходи по недопущенню диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;

- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх вимивати руки у дезінфекційному розчині;

Пам’ятайте:сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!